Вівторок, 25.02.2020, 09:20
Логін:
Пароль:
Головне меню
Календар подій
«  Жовтень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Block title
Головна » 2009 » Жовтень » 26 » Десять способів знищення Інтернету
15:19
Десять способів знищення Інтернету



Ми звикли думати про Інтернет як про надійну платформу для вільних глобальних комунікацій, де інформація поширюється без перешкод, інноватори можуть запускати нові додатки за своїм бажанням, а в кожного є свобода слова. Але навряд чи через покоління Інтернет збереже свій нинішній вигляд.

Насправді Всесвітня мережа не така надійна, як багато хто вважає. Яким чином Інтернет, який ми знаємо, може загинути? Алістер Кролл із GіgaOm.com приводить десять можливих способів. Нехай це виглядає трохи параноїдально, але всі нижчеперелічені способи мають під собою реальне фактологічне обґрунтування.

1. Хтось порушить систему Domaіn Name Servіce. Інтернет грунтується на DNS. Але якщо хтось порушить фундаментальний спосіб, яким здійснюється перенапрямок запитів на веб-сайти, то ми більше не зможемо довіряти URL. Фішинг стане простою справою. Хто володіє DNS – той володіє Інтернетом.

2. Атака зомбі-мереж. Невідома кількість заражених зомбі-ПК тільки чекають команди від хакерів. Метт Сержент із компанії MessageLabs оцінював розмір одного тільки ботнета Storm від п’яти до десяти мільйонів комп’ютерів (хоча інші оцінки набагато скромніші). Сьогодні боти наповнюють наші поштові скриньки спамом. Але в минулому вони використовувалися для атаки на компанії та країни, а також для DDoS-атак на сайти. Зрештою, це справжня гонка озброєнь, у якій буде тільки один переможець.

3. Масивний збій фізичної інфраструктури. Якщо невеликий інцидент із парою кабелів у Середземному морі привів до відключення зв’язку в сотень мільйонів людей, то представте тільки, які наслідки може мати навмисна атака.

4. Розпад на тисячі фрагментів. Із часів Фідо людям властиво об’єднуватися в групи по переконаннях. Ніклас Карр у своїй книзі “The Bіg Swіtch” цитує дослідження, у якому приводиться статистика: більше 90% гіперпосилань як у ліберальному, так і у консервативному співтоваристві, ведуть на ресурси усередині цього співтовариства. Є навіть спеціальні інструменти, які призначені для втримання людей від переходу по посиланнях за межі обмеженого “світу”. У результаті утворяться острівці людей із подібним мисленням, які усе більше впевнені, що є тільки одна правильна відповідь, і вони є єдиними носіями істини. Це кінець мріям засновників Інтернету про створення глобального світового співтовариства громадян.

5. По-справжньому хороший вірус, який зламає маршрутизатори.
Механізми самовідновлення Інтернету засновані на протоколі Border Gateway Protocol або BGP. Але що якщо хтось проникне усередину маршрутизаторів? На одній з конференцій в 2006 році представники компанії Cіsco у відповідь на повідомлення про уразливості зробили висновок, що “найбільші руйнівні атаки викликані добре обміркованими змінами в конфігурації довірених маршрутизаторів”. Пошкодь BGP, і ти не тільки зупиниш переадресацію трафіка в Інтернеті, але й перешкодиш нам одержати доступ до маршрутизаторів і полагодити їх.

6. Апдейти заважають самі собі.
Більшість програмних забезпечень у наш час спроектоване на автоматичне завантаження патчів і підтримки себе в актуальному стані. Але іноді процес автоматичного апгрейда викликає власні проблеми. Так, 16 серпня 2007 року сервіс Skype пішов у даун через, як заявила компанія, масового апдейта операційної системи Wіndows. Це лише справа часу, поки апдейти не зможуть створювати цільні програмні модулі, такі, як мережний стік, уже нездатні обновлятися і потребуючого ручного втручання для відновлення працездатності мільйонів комп’ютерів.

7. Мережа перестане бути нейтральною. Якщо провайдери почнуть брати плату за доступ до окремих сайтів, як телевізійні провайдери беруть плату за доступ до телеканалів, то вже незабаром у нас у щомісячних рахунках з’явиться нова графа “плата за Google”. Це вже відбувається в багатьох мобільних операторів, які беруть плату за доступ до Facebook або YouTube. Це найбільш хитрий спосіб знищення Інтернету, тому що означає кінець інновацій. У таких умовах ніхто не зможе запустити новий Skype, Twіtter або YouTube без підтримки операторів.

8. Залучення юристів. Інтернет є експериментом по свободі слова. Цьому може прийти кінець. Не спроможні прямо “наїхати” на веб-сайти, юристи будуть звертатися до хостерів і реєстраторів. От як недавно швейцарські банкіри відключили від мережі сайт Wіkіleaks. І коли з’явиться прецедент, інші юристи обов’язково підуть цьому прикладу. Звукозаписна індустрія вже шукає способи, як можна висувати претензії операторам зв’язку за передачу піратського контента. Це знущання над мережною нейтральністю. Якщо телекоми почнуть роздавати пріоритет для різних типів трафіка, вони перестануть бути операторами зв’язку загального призначення і на них можуть покласти відповідальність за те, що вони передають по своїх каналах, включаючи нелегальний контент.

9. Національна цензура. Багато країн уже обмежують доступ до Інтернету для своїх громадян. Китайський файрвол, включаючи 30 000 спеціально навчених чоловік, які зайняті пошуком “неправильних” користувачів, – гарний приклад. Але Інтернет сам по собі є інструментом, що викликає соціальні зміни і революцію, яка загрожує будь-якому уряду. Представте, наприклад, що американський Конгрес поставить поза законом онлайнову порнографію й почне блокувати відомі порносайти, які, по деякій статистиці, генерують до 18,8% всіх переходів по посиланнях в Інтернеті. Замість глобального Інтернету ми повернемося в епоху локальних підмереж, у кожній з яких діє місцеве законодавство.

10. Люди самі вимруть. Як відзначили автори науково-популярного журналу Dіscover кілька років тому, у людства є цілий набір способів, як знищити самих себе: від ядерної і біологічної зброї до створення чорної діри в результаті наукового експерименту. А що буде з Інтернетом без користувачів?

Інтернет уже проробив великий шлях від первісних ідеалів наукового співтовариства до комерційної платформи, контрольованої корпораціями та операторами зв’язку. У багатьох поняттях час між початком проекту ARPAnet в 1969 році і датою закриття Netscape місяць тому – це просто коротка мить в історії, що належить поколінню Facebook.

За матеріалами: Хабрахабр
Категорія: Цікаве | Переглядів: 652 | Додав: Admin | Теги: цікаве, інтернет | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]