Вівторок, 19.09.2017, 15:35
Логін:
Пароль:
Наші професії
  • Верстатник широкого профілю, оператор верстатів з програмним керуван-ням, контролер верстатних та слюсарних робіт
  • Електрогазозварник; Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах
  • Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування
  • Столяр. Паркетник
  • Маляр. Штукатур. Плиточник
  • Продавець продовольчих товарів
  • Кухар. Кондитер. Офіціант
  • Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія)
  • Машиніст бульдозера (гірничі роботи). Слюсар-ремонтник
  • Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів (категорія "В","С")
  • Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (категорія "А")
  • Оператор комп’ютерного набору. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних
  • Машиніст екскаватора. Електрослюсар(слюсар) черговий та з ремонту устаткування. Електрогазозварник
  • Скловар
  • Погода в місті
    Календар подій
    «  Вересень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930
    Розваги
    Архів новин
    Зараз на сайті

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2014 » Вересень » 19 » Хвала життю!
    14:00
    Хвала життю!

    17 вересня, до 150-річного ювілею Михайла Коцюбинького, у Західно-Дніпровському ЦПТО пройшов вечір-екскурсія шляхами життя і творчості видатного українського письменника «Карпати кличуть…»

    Учні із захопленням розповідали про мальовничу природу Карпат, Криму, Молдови та інших прекрасних місць, де протягом свого життя довелося побувати Михайлові Коцюбинському, пригадали твори письменника. За обговоренням дійшли спільного висновку, що Коцюбинський був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків, а вершиною його творчості є повість «Тіні забутих предків».

    Письменник Денис Лук’янович, захоплюючись, як і всі інші, людяністю, делікатністю й тактом М. Коцюбинського, свої враження про нього підсумував словами: лише такий естет у житті, як він, міг стільки краси внести у свої твори.

    Ми зустрічаємо цю красу в його описах землі і неба, пташок, шепоту трав. Неперевершено передав М. Коцюбинський біль і радість, любов і ненависть. Душа його була такою чутливою, що до неї озивалися не лише люди й птахи, а й морська хвиля, камінь, стежка життя, хмара й золоте сонце.


    Цей аристократ духу, інтелігент народився і виріс не в палаці, а в небагатому будинку дрібного урядовця 17 вересня 1864 року у Вінниці. Одного разу в дитинстві, коли малий Михайлик захворів, під час марення він раптом заговорив українською мовою. У сім’ї панувала російська, і тому цей факт здивував домашніх. Після одужання хлопчику розповіли про цю подію, і він ще більше розгорівся цікавістю до українського слова.

    У 9 років пробує складати українські пісні на взірець народних, а в 12 років пише повість з фінського життя російською мовою.
    Батько часто змушений був міняти роботу. Разом із ним з місця на місце мандрувала й сім’я.

    Початкову освіту Михайло здобув удома. З 1875 року навчався спочатку у двокласній Барській школі, а згодом упродовж п’яти років — у Шаргородському духовному училищі. Йому виповнилося лише 15 років, коли помер батько. Як старший у сім’ї, Михайло мусив іти заробляти, бо саме на нього лягла відповідальність за майже сліпу матір, двох сестер і двох братів.

    Даючи приватні уроки, навчаючи дітей, навчався й сам. Його університетом стало саме життя — учителювання, близьке знайомство з рідним народом на селі, мандрівки дорогами Молдавії та Криму разом з філоксерною комісією…

    Останні 15 років свого життя письменник разом із родиною жив у Чернігові. Як і кожна земна людина, він звідав труднощі, але мав і часи відносного благополуччя. Течія його життя рухалася двома потоками: один — чиновницька служба, другий — письменницька праця, яка потребувала праці й творчих зусиль. А в 1906 році додалася й суспільно-громадська робота — Михайло Михайлович очолив Чернігівське товариство «Просвіта».

    Чернігівський період життя М. Коцюбинського насичений творчими зустрічами, новими знайомствами.

    Щопонеділка вечорами в будинку Коцюбинських збиралися чернігівські інтелігенти — письменники, художники, учителі, лікарі. Тут жваво обговорювалися пекучі громадські питання, аналізувалися твори, складалися програми літературно-музичних вечорів. Тут мужнів творчий дух молодого П. Тичини. М. Коцюбинський як член Чернігівської губернської ученої архівної комісії побував у Полтаві на святі відкриття в 1903 р. пам’ятника І. П. Котляревському. там зустрівся з Панасом Мирним, Михайло Старицьким, Лесею Українкою, Василем Стефаником, Оленою Пілкою. Його твори друкуються в журналах, з 1899 р. у Львові починає виходити їх зібрання. Кращі новели перекладаються російською, польською, німецькою, італійською, іспанською, норвезькою, угорською мовами.

    Займатися творчою працею було нелегко, адже кращі години дня відбирала нудна служба в статистичному бюро. Сучасники згадують постійні нарікання М. Коцюбинського на втому від нецікавої, майже механічної роботи.

    З кожним роком усе більше дошкуляло хворе серце, і все ж письменник, долаючи недугу, багато читав, цікавився малярством, музикою, театром.

    Останні роки життя М. Коцюбинського позначені приятелюванням із М. Горьким. Він познайомився з ним в Італії, куди тричі (1909–1912 рр.) приїжджав на лікування.

    Та навіть щедре італійське сонце не могло спинити руйнівної сили хвороб — нервових, серцевих, легеневих. Але Михайло Михайлович і сам не шкодував себе, хотів більше й більше побачити красу Божого світу. У червні 1911 року він писав: «Весь час проводжу в екскурсіях по горах, верхи на гуцульському коні, легкому й граціозному, як балерина. Побував у диких місцях, доступних небагатьом, на полонинах, де гуцули-номади проводять зі своїми чередами все літо. Якби ви знали, яка велична тут праця, яке первісне життя!..»

    Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.




    І. Антоненко
    Переглядів: 318 | Додав: Admin | Теги: Письменник, М. Коцюбинський, ювілей, наші події, вечір-екскурсія | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]